Мені незручно, у мене відчуття провини, я не хочу образити людину, я поганий друг, мучить совість.
Варто розрізняти, що ми маємо на увазі, коли кажемо про докори сумління.
За Холлісом є три види провини:
– екзистенційна
– реальна
– невротична
Екзистенційна провина
Це неминуча супутниця людини.
Ми знаємо основний закон, що за життям слідує смерть. В основі самого життя лежить вбивство. Щоб вижити, ми вбиваємо тварин. Якщо ми стаємо вегетаріанцями, то вбиваємо рослинне життя. Переставши їсти ми вчиняємо самогубство. Саме через це наші предки перед їжею молились. Це було не лише про вдячність, а й визнання, що наша потреба в їжі задовольняється актом вбивства.
➡️Просто від того, що я є собою, що я роблю свій вибір, іншим людям може бути боляче від цих виборів.⬅️
Наприклад, невзаємна закоханість. Інша людина має до нас сильні почуття, а ми їх сприймаємо лише як друзів. Якщо вам коли-небудь було неприємно відмовляти іншій людині, то це і є екзистенційна провина. “Мы выбираем, нас выбирают,
Как это часто не совпадает”
Розуміння того, що я людина і об мої вибори Інший може ранитись, не робить моє життя простішим, але додає зрілості.
Екзистенційну провину важливо не плутати з реальною провиною та з невротичною.
Наприклад, дуже легко втрапити в пастку “бути хорошим” і відмовлятись від себе справжнього та своїх бажань.
Про це – у наступних дописах.